- 001-汽車(chē)技術(shù)行業(yè)語(yǔ)料
- 002-機械加工行業(yè)語(yǔ)料
- 003-金融財經(jīng)行業(yè)語(yǔ)料
- 004-通訊技術(shù)行業(yè)語(yǔ)料
- 005-化工技術(shù)行業(yè)語(yǔ)料
- 006-石油鉆井行業(yè)語(yǔ)料
- 007-建筑工程行業(yè)語(yǔ)料
- 008-生物工程行業(yè)語(yǔ)料
- 009-環(huán)境工程行業(yè)語(yǔ)料
- 010-航空航天行業(yè)語(yǔ)料
- 011-醫療器械行業(yè)語(yǔ)料
- 012-煤炭能源行業(yè)語(yǔ)料
- 013-服飾服裝行業(yè)語(yǔ)料
- 014-品牌廣告行業(yè)語(yǔ)料
- 015-商業(yè)營(yíng)銷(xiāo)行業(yè)語(yǔ)料
- 016-旅行旅游行業(yè)語(yǔ)料
- 017-高新科技行業(yè)語(yǔ)料
- 018-電子產(chǎn)品行業(yè)語(yǔ)料
- 019-食品飲料行業(yè)語(yǔ)料
- 020-個(gè)人護理相關(guān)語(yǔ)料
- 021-企業(yè)管理相關(guān)語(yǔ)料
- 022-房地產(chǎn)商行業(yè)語(yǔ)料
- 023-移動(dòng)通訊行業(yè)語(yǔ)料
- 024-銀行業(yè)務(wù)行業(yè)語(yǔ)料
- 025-法律相關(guān)行業(yè)語(yǔ)料
- 026-財務(wù)會(huì )計相關(guān)語(yǔ)料
- 027-醫學(xué)醫療行業(yè)語(yǔ)料
- 028-計算機的行業(yè)語(yǔ)料
- 029-化學(xué)醫藥行業(yè)語(yǔ)料
- 030-合同協(xié)議常用語(yǔ)料
- 031-媒體相關(guān)行業(yè)語(yǔ)料
- 032-軟件技術(shù)行業(yè)語(yǔ)料
- 033-檢驗檢測行業(yè)語(yǔ)料
- 034-貿易運輸行業(yè)語(yǔ)料
- 035-國際經(jīng)濟行業(yè)語(yǔ)料
- 036-紡織產(chǎn)品行業(yè)語(yǔ)料
- 037-物流專(zhuān)業(yè)行業(yè)語(yǔ)料
- 038-平面設計行業(yè)語(yǔ)料
- 039-法語(yǔ)水電承包語(yǔ)料
- 040-法語(yǔ)承包工程語(yǔ)料
- 041-春節的特輯語(yǔ)料庫
- 042-醫學(xué)詞匯日語(yǔ)語(yǔ)料
- 043-石油管路俄語(yǔ)語(yǔ)料
- 044-電機專(zhuān)業(yè)行業(yè)語(yǔ)料
- 045-工業(yè)貿易行業(yè)語(yǔ)料
- 046-建筑工程法語(yǔ)語(yǔ)料
- 047-核電工程行業(yè)語(yǔ)料
- 048-工廠(chǎng)專(zhuān)業(yè)日語(yǔ)語(yǔ)料
- 049-疏浚工程行業(yè)語(yǔ)料
- 050-環(huán)境英語(yǔ)行業(yè)語(yǔ)料
- 051-地鐵常用詞典語(yǔ)料
- 052-常用公告詞典語(yǔ)料
- 英文專(zhuān)業(yè)翻譯
- 法語(yǔ)母語(yǔ)翻譯
- 德語(yǔ)母語(yǔ)翻譯
- 西班牙母語(yǔ)翻譯
- 意大利母語(yǔ)翻譯
- 拉丁語(yǔ)專(zhuān)業(yè)翻譯
- 葡萄牙母語(yǔ)翻譯
- 丹麥母語(yǔ)翻譯
- 波蘭母語(yǔ)翻譯
- 希臘母語(yǔ)翻譯
- 芬蘭母語(yǔ)翻譯
- 匈牙利母語(yǔ)翻譯
- 俄語(yǔ)母語(yǔ)翻譯
- 克羅地亞翻譯
- 阿爾巴尼亞翻譯
- 挪威母語(yǔ)翻譯
- 荷蘭母語(yǔ)翻譯
- 保加利亞翻譯
- 日語(yǔ)專(zhuān)業(yè)翻譯
- 專(zhuān)業(yè)韓語(yǔ)翻譯
- 馬來(lái)語(yǔ)翻譯
- 印地語(yǔ)翻譯
- 波斯語(yǔ)翻譯
- 老撾語(yǔ)翻譯
- 阿拉伯語(yǔ)翻譯
- 哈薩克語(yǔ)翻譯
- 土耳其語(yǔ)翻譯
- 泰米爾語(yǔ)翻譯
- 越南語(yǔ)翻譯
- 柬埔寨語(yǔ)翻譯
- 蒙古語(yǔ)翻譯
- 孟加拉語(yǔ)翻譯
烏克蘭語(yǔ)和俄語(yǔ)、白俄羅斯語(yǔ)異同點(diǎn)分享
烏克蘭語(yǔ)和俄語(yǔ)、白俄羅斯語(yǔ)有很多共同點(diǎn),同時(shí)也有各種明顯差異。下面是幾個(gè)詞匯比較:
漢語(yǔ) 俄語(yǔ) 烏克蘭語(yǔ) 白俄羅斯語(yǔ)
(三語(yǔ)同源)-這類(lèi)情況占三種語(yǔ)言詞匯的多數
蘋(píng)果 яблоко яблуко яблык
手臂 рука рука рука
箭 стрела стр?ла страла
(烏克蘭語(yǔ)和白俄羅斯語(yǔ)同源,與俄語(yǔ)不同源)
空氣 воздух пов?тря паветра
床 кровать л?жко ложак
舟 лодка човен човен
(烏克蘭語(yǔ)和俄語(yǔ)同源,與白俄羅斯語(yǔ)不同源)
鏡子 зеркало дзеркало люстра(與波蘭語(yǔ)lustro同源,這個(gè)詞來(lái)自意大利語(yǔ)lustro“光澤,光亮”,上溯至拉丁語(yǔ),源自動(dòng)詞lustro“照”)
房間 комната к?мната пакой(與波蘭語(yǔ)pokój,捷克語(yǔ)pokoj同源)
2.字母和讀音
烏克蘭語(yǔ)使用以基里爾字母為基礎的文字,與俄語(yǔ)相比多了幾個(gè)表示特殊發(fā)音的字母,一些與俄語(yǔ)相同的字母發(fā)音有差異。
Укра?нська абетка 烏克蘭語(yǔ)字母表
與俄語(yǔ)相比,字母表中缺少ё,ы,э和ъ四個(gè)字母。除盧森尼亞語(yǔ)外,?和?不見(jiàn)于其他使用基里爾字母的語(yǔ)言。另外,符號’為分音符,用在輔音字母和я,?,ю,?之前,表示其后的元音前有[j]。
3. 名詞的變化
烏克蘭語(yǔ)名詞有三性、兩數和七格,比俄語(yǔ)多一個(gè)呼格。
3.1 性
名詞的性大致可以從詞尾上判別。
-以輔音結尾的大都是陽(yáng)性:хлопець男孩,ст?л桌子,л?кар男醫生,чолоб?к男人
-以-а/я結尾的大都是陰性:мова語(yǔ)言,посм?шка微笑,п?сня歌曲,земля土地,нога腳
-以-о/е/ння/мня結尾的大都是中性: в?кно窗戶(hù),море海,?м’я名字,знання了解,слово詞
3.2 格
烏克蘭語(yǔ)有較為復雜的名詞變格系統,有主格、屬格、與格、賓格、具格、位格和呼格七種格。根據名詞的性及詞尾,分為四種變格法,以下僅以第一變格法為例列舉如下:
第一變格法
以а,я結尾的陰性名詞以及少量的陽(yáng)性名詞屬此變化。以a結尾(жа,ча,ша,ща除外)屬硬變化;以я結尾屬軟變化;жа,ча,ша,ща結尾屬混合變化。
例詞:мова語(yǔ)言、п?сня歌曲、межа界線(xiàn)
單數
變格 硬變化 軟變化 混合變化
主格 мова п?сня межа
屬格 мови п?сн? меж?
與格 мов? п10;сн? меж?
賓格 мову п?сню межу
具格 мовою п?снею межею
位格 мов? п?сн? меж?
呼格 мово п?сне меже
復數
變格 硬變化 軟變化 混合變化
主格 мови п?сн? меж?
屬格 мов п?сень меж
與格 мовам п?сням межам
賓格 мови п?сн? меж?
具格 мовами п?снями межами
位格 мовах п?снях межах
呼格 мови п?сн? меж?
-第二變格法:以輔音或元音o結尾的陽(yáng)性名詞以及以o,e, я結尾(變格時(shí)出現后綴ат,ят,ен的除外)的中性名詞屬第二變革法。硬輔音結尾的陽(yáng)性名詞(以噓音ж,ч,ш,щ結尾的詞除外)和以o結尾的中性、陽(yáng)性名詞屬硬變化;以й結尾的陽(yáng)性名詞及以e或я結尾的中性名詞(變格時(shí)出現后綴ат,ят,ен的除外)屬軟變化;帶重音的яр結尾的部分名詞,以及詞尾e前為噓音的中性名詞屬混合變化。
-第三變格法:詞干為輔音的陰性名詞屬此類(lèi)變化。
-第四變格法:以а,я結尾且變格時(shí)帶有后綴ят,ат,ен的中性名詞。
用例:
Ки?в-столиця Укра?ни.【ки?в基輔,столиця首都,主格】
基輔是烏克蘭的首都。
Шевченко-творець сучано? укра?нсько? л?тературно1111; мови.【шевченко舍甫琴科,творець奠基人,主格】
舍甫琴科是現代烏克蘭書(shū)面語(yǔ)奠基人。
Тебе люблю над життя. 【життя生命,賓格】
我愛(ài)你勝過(guò)生命。
Учитель написав книжки. 【книжки<>
老師寫(xiě)過(guò)許多書(shū)。
Початок в?йни 【в?йни<>
戰爭之初
В?н хоче пити води. 【води<>
他想喝幾口水。(屬格表示一部分)
Йому в?ддають солдати шану як геро?в?. 【геро?в?<>
戰士們稱(chēng)贊他如同英雄一般。
Слава богу/богов?! 【богу/богов?<>
感謝上帝!(榮耀歸主!)
Перед арм??ю було тяжке д?ло. 【арм??ю<>
部隊面臨一項艱巨的任務(wù)。
Я подружив з колегою. 【колегою<>
我和同事交上了朋友。
При здоров'? в?н мав так? сили. 【здоров'?<>
他身體健康的時(shí)候就精力充沛。
жити в дружб? 【дружб?<>
友好相處
4. 形容詞
烏語(yǔ)的形容詞和名詞一樣有性、數、格的變化。根據詞尾的不同分為硬變化和軟變化。沒(méi)有呼格形式。
-硬變化:陽(yáng)性第一格詞尾為ий,陰性為a,中性為е的形容詞,如:молодий,молода,молоде;
-軟變化:詞干末尾為軟輔音н,陽(yáng)性第一格為?й,陰性為я,中性為?的形容詞,如:син?й, синя, син?;
硬變化:молодий年輕的
單數 復數
陽(yáng)性 中性 陰性 無(wú)性的區別
主格 молодий молоде молода молод?
屬格 молодого молодого молодо? молодих
與格 молодому молодому молод?й молодим
賓格 同主格(無(wú)生命)/同屬格(有生命)молоде молоду 同主格(無(wú)生命)/同屬格(有生命)
具格 молодим молодим молодою молодими
位格 молод?м/молодому молод?м/молодому молод?й молодих
軟變化:син?й藍色
單數 復數
變格 陽(yáng)性 中性 陰性 無(wú)性的區別
主格 син?й син? синя син?
屬格 синього синього синьо? син?х
與格 синьому синьому син?й син?м
賓格 син?й/синього син? синю син?/син?х
具格 син?м син?м синьою син110;ми
位格 син?м/синьому син?м/синьому син?й син?х
形容詞有級的范疇,可通過(guò)在詞干后加詞綴表示比較級/最高級,也可通過(guò)在原級前加副詞構成。
-比較級:詞干后加-?ш/ш
новий新-нов?ший更新
твердий硬-тверд?ший更硬
тонкий細-тонший更細
дужий強大的-дужчий(此處發(fā)生了音變)更強大的
最高級是在比較級的詞首加най-
нов?ший更新-найнов?ший最新
дужчий更強大的-найдужчий最強大的
在形容詞原級前加б?льш(更多地,源自)也可以表示比較級,найб?льш加原級表示最高級,如:
б?льш новий更新的
найб?льш новий最新的
б?льш швидкий更快的
найб?льш швидкий最快的
用例:
В ц?й граматиц? говориться за особливост? та найб?льш уживан? конструкц?? укра?нсько? мови.
這本語(yǔ)法書(shū)里提到了烏克蘭語(yǔ)的諸多特點(diǎn)以及最常用的結構。
5. 代詞及其變化
5.1 人稱(chēng)代詞
變格 我 你 他 她 它 我們 你們 他/她/它們
主格 я ти в?н вона воно ми ви вони
屬格 мене тебе його/нього ??/не? його/нього нас вас ?х/них
與格 мен? тоб? йому ?? йому нам вам ?м
賓格 мене тебе його ?? його нас вас ?х/них
具格 мною тобою ним нею ним нами вами ними
位格 мен? тоб? ньому/н?м н?й ньому/н?м наc вас них
5.2 指示代詞“那”
變格 陽(yáng)性 中性 陰性 復數
主格 той те та т?
屬格 того того т??? тих
與格 тому тому т?й тим
賓格 той/того те ту т?/тих
具格 тим тим т??ю тими
位格 тому/т?м тому/т?м т?й тих
5.3 指示代詞“這”
變格 陽(yáng)性 中性 陰性 復數
主格 цей це ця ц?
屬格 цього цього ц??? цих
與格цьому цьому ц?й цим
賓格 цей/цього те ту ц?/цих
具格 цим цим ц??ю цими
位格 цьому/ц?м цьому/ц?м ц?й цих
5.4 物主代詞
我的м?й 你的тв?й
變格 陽(yáng)性 中性 陰性 復數 陽(yáng)性 中性 陰性 復數
主格 м?й мо? моя мо? тв?й тво? твоя тво?
屬格 мого мого мо?? мо?х твого твого тво?? тво?х
與格 мо?му мо?му мо?й мо?м тво?му тво?му тво?й тво?м
賓格 м?й/мого мо? мою мо?/мо?х тв?й/твого тво? твою тво?/тво?х
具格 мо?м мо?м мо?ю мо?ми тво?м тво?м тво?ю тво?ми
位格 мо?му мо?му мо?й мо?х тво?му тво?му тво?й о тво?х
我們的наш 你們的ваш
變格 陽(yáng)性 中性 陰性 復數 陽(yáng)性 中性 陰性 復數
主格 наш наше наша наш? ваш ваше ваша ваш?
屬格 нашого нашого нашо? наших вашого вашого вашо? ваших
與格 нашому нашому наш?й нашим вашому вашому ваш?й вашим
賓格 наш/нашого наше нашу наш?/наших ваш/вашого ваше вашу ваш?/ваших
具格 нашим нашим нашою нашими вашим вашим вашою вашими
位格 нашому нашому наш?й наших вашому вашому ваш?й ваших
“його他/它的, ??她的, ?х他們的”不變格。?хн?й的變格同一般軟變化形容詞。
5.5 疑問(wèn)代詞
變格 誰(shuí) 什么
主格 хто що
屬格 кого чого
與格 кому чому
賓格 кого що
具格 ким чим
位格 кому чому
6.數詞
基數詞1~10:один,два,три,чотири,п'ять,ш?сть,с?м,в?с?м,дев'ять,десять
序數詞1st~10th:перший,другий,трет?й,четвертий,п'ятий,шостий,сьомий,восьмий,дев'ятий,десятий
7. 動(dòng)詞
烏克蘭語(yǔ)的動(dòng)詞有三種基本時(shí)態(tài)(現在,過(guò)去,將來(lái)),詞形上有完成體和未完成體的區別,同其他斯拉夫一致。如:
完成體 未完成體
читати прочитати 讀
писати написати 寫(xiě)
стукати стукнути 叩擊
стирати стерти 擦去
виносити виносити 搬出(重音位置不同)
брати взяти 拿(異干)
動(dòng)詞的不定式以-ти結尾:думати想、стрибати跳、робити做、могти能夠
不定式后面可以接反身詞綴-ся:учитися學(xué)習、одятатися穿衣
7.1 動(dòng)詞屈折變化
烏克蘭語(yǔ)動(dòng)詞變位根據詞綴可分為兩種變位法,第一變位法動(dòng)詞的現在時(shí)或第一將來(lái)時(shí)復數第三人稱(chēng)為-уть/ють,屬于第二變位法的動(dòng)詞詞尾是-ать/ять。以下用думати(第一變位法)為例,列舉其變位的諸多形態(tài)。
-現在時(shí):詞干+現在時(shí)詞尾
думаю, дума?ш, дума?, дума?мо, дума?те, думають
-過(guò)去時(shí):詞干+過(guò)去時(shí)詞尾,此時(shí)態(tài)無(wú)人稱(chēng)區別,只有性與數的差異。
單數:陽(yáng)性думав、陰性думала、中性думало
復數:думали(沒(méi)有性的差異)
-復合將來(lái)時(shí):系動(dòng)詞бути的變位+未完成體動(dòng)詞不定式
буду думати
будеш думати
буде думати
будемо думати
будете думати
будуть думати
-簡(jiǎn)單將來(lái)時(shí):未完成體不定式+м+人稱(chēng)詞尾。此將來(lái)時(shí)形式為烏克蘭語(yǔ)獨有,其他斯拉夫語(yǔ)言均無(wú)此形式。
думатиму
думатимеш
думатиме
думатимемо
думатимете
думатимуть
復合將來(lái)時(shí)和簡(jiǎn)單將來(lái)時(shí)無(wú)論在功能上還是語(yǔ)義上都沒(méi)有卻別,后者的使用率低于前者。
-命令式
第一人稱(chēng)復數:думаймо
第二人稱(chēng)單數:думай;復數думайте
第三人稱(chēng):нехай/хай+動(dòng)詞現在時(shí)第三人稱(chēng)
如:нехай дума? 讓他想!нехай думають讓他們想!
-假定式:沒(méi)有時(shí)的區別,三種時(shí)態(tài)都用此形式。構成是:過(guò)去時(shí)+би/б(元音后)
думав би
думала б
думало б
думали б
用例:
Зустр?ти його було для мене вт?хою.
見(jiàn)到他真讓我高興。
Якщо вибирати м?ж красою ? правдою, я вибирати правду.
要我在美與真中做選擇,我選擇真。
Детектив натрапив на злочинця на вулиц?.
偵探偶然在街上碰到了兇手。
Ти п?д?йшов до мене, в?н хот?в порозмовляти з? мною.
你向我走過(guò)來(lái)想跟我聊聊。
Я полет?в би до тебе, та грошей не маю.
我要是能飛來(lái)看你就好了,但是我沒(méi)有錢(qián)。
П?сля того як ув?йти до хати, я розплакався.
踏進(jìn)家門(mén)之后,我大哭起來(lái)。
Учитель поясню? учням, що англ?йська мова легша, н?ж укра?нська.
老師給學(xué)生解釋說(shuō)英語(yǔ)比烏克蘭語(yǔ)容易。